Технологія
обштукатурення віконних і дверних відкосів
До основних елементів віконного і
дверного прорізу відносяться відкоси. Відкоси бувають зовнішні та внутрішні, що
поділяються на верхні і бокові. Верхні відкоси в рамках одного приміщення мають
знаходитися, як правило, на одній горизонтальній лінії, а на фасадах верхні
відкоси, незалежно від кількості вікон та довжини стін фасаду, повинні
знаходитися на прямій лінії. Бокові відкоси на фасадах теж мають бути
розташовані вертикально, на одній вертикальній лінії по всій висоті будівлі.
Після встановлення віконної або дверної коробок між ними і стіною залишається
проміжок, який традиційним способом заповнюється паклею, шлаковатою. У сучасних
умовах для заповнення цього проміжку застосовується ущільнювальна монтажна
піна, яка одночасно є теплоізоляційним прошарком. За допомогою монтажного
пістолета піна наноситься тонким шаром, але при з’єднанні з повітрям вона
збільшується в об’ємі та заповнює простір.
Однак необхідно враховувати, що піна
може виходити за межі коробки, а тому після її застигання надлишки піни
зрізуються ножем на рівні коробки. Для захищення коробки від вологи місце зрізу
покривають шаром силіконового герметика. До початку опорядження відкосів стіни
мають бути обштукатурені та 26 затерті.
Відкоси влаштовують з однаковим для всіх
відкосів приміщення, фасаду кутом скосу. Визначення місця закріплення напрямних
рейок, відповідно до коробки віконного блока, здійснюється за допомогою
сталевого або дерев’яного кутника. Спочатку, за визначеними скосами,
прикріплюють правило на верхній укіс, горизонтальність якого перевіряють за
допомогою будівельного рівня. Потім закріплюють бокові правила, вертикальність
яких перевіряють виском або будівельним рівнем.
Для обштукатурення відкосів застосовують
такий же розчин, як і для стін, але при обштукатуренні внутрішніх відкосів у
вапняний розчин для оббризку і грунту додають гіпс, який сприяє його швидшому
твердінню, але для накривочного шару приміняють вапняний розчин, тому що
вапняно-гіпсовий розчин при затиранні може розмолоджуватися і втрачати
здібність до твердіння.
Розрівнювання ґрунту можна виконувати як
напівтерком, так і за допомогою дерев’яної малки. При цьому одна сторона малки,
що має прямокутний виріз, рухається по віконній коробці, а друга її сторона –
по правилу. Виріз робиться для того, щоб розчин, який буде зрізатися малкою,
був не нижчим 15-20 мм від рівня коробки. Це робиться для того, щоб штукатурка
не заважала віконному заповненню відкриватися, і навіси на відкосах залишалися
вільними від штукатурки.
Для розрівнювання верхнього відкосу сторону
малки, що має виріз, приставляють до коробки і, тримаючи двома руками та
прижимаючи її до правила, прийомом на себе стягують розчин. Таку операцію
повторюють ще раз, якщо товщина намету є великою. Розчин на базових відкосах
стягують за допомогою малки, знизу до верху. У верхніх кутах відкосу розчин
розрівнюється теркою. Розрівнювання розчину на відкосах за допомогою напівтерки
виконують так: спочатку на верхньому відкосі напівтерком окреслюють границю
кута біля коробки, а потім хвиляподібним рухом розрівнюють розчин по довжині
відкосу прийомом «на себе». Бокові відкоси розрівнюють напівтерком, який
знаходиться у вертикальному положенні: вниз-вверх. 27 Після твердіння розчину
правило знімають так само, як і при обштукатуренні зовнішніх кутів. На верхніх
відкосах натирають усенки, а до бокових прикріплюють кутники за допомогою
стартової шпатлівки.
Обштукатурення
колон
Несучі конструкції будівель часто оформляють у
вигляді чотирьохграних, багатограних та круглих колон.
Чотирьохгранні колони, виконані з
каменя, цегли або залізобетону, спочатку провішують за допомогою виска,
очищають від напливів розчину, в разі необхідності, вибирають шви між кладкою,
змітають пил. Як правило, на протилежних сторонах колони точно за виском
влаштовують правила, які виступають за площину колони на товщину штукатурки
(15-20 мм) (рис. 1.6).
Між правилами накидають розчин (обризк,
ґрунт). Грунт розрівнюють напівтерком, спираючись на закріплені правила. Після
вирівнювання розчину, на грані колони виконують накривку та затирають. Знімають
правила з граней колони після повного затужавлення розчину та переставляють їх
на інші сторони колони.
Для того, щоб кути на колоні не
збивалися після зняття правил, на них влаштовують металеві або поліуретанові
кутники, що кріпляться за допомогою стартової шпатлівки.
Круглі колони обштукатурюють у тому разі, коли
поверхня виконана з цегли або каменя.
Обштукатурення циліндричних круглих колон можна виконати двома способами. Перший спосіб передбачає розрівнювання розчину на колонах по кільцевих маяках, які влаштовують на товщину штукатурки у верхній і нижній частинах колони
За другим способом – розчин
розрівнюється за допомогою спеціального шаблону. Для цього на круглій колоні
навішують два вертикальних правила, за якими буде рухатися півшаблон
(півкільце). Нанесений штукатурний розчин між правилами стягується шаблоном,
знизу до верху, спочатку з однієї сторони колони, а потім з іншої.
Обштукатурення шестигранної колони краще всього здійснювати за допомогою шаблону
Для цього необхідно навісити вертикальні
правила посередині симетричних граней точно за виском. Нанесений розчин
стягується шаблоном. Нанесення ґрунту необхідно виконувати у два-три прийоми.
Після зняття правил місце, де вони були, обштукатурюється та затирається. Для
обштукатурення внутрішніх і зовнішніх колон можна використовувати сучасні
штукатурні розчинні суміші 29 різних фірм, в тому числі й штукатурки фірми
«Корунд», які мають марку міцності не нижче 75, морозостійкість – 50,
водопоглинання не більше, ніж 12%. Випускають штукатурні розчини різного
спрямування:
- базовий розчин застосовується для
вирівнювання бетонних, цегляних і кам'яних поверхонь. Ці штукатурки
відрізняються хорошими заповнювальними якостями та мають незначну усадку;
- універсальний розчин застосовується
для обштукатурення складних поверхонь і має високу адгезію;
- морозостійкий розчин застосовується
при температурі до -150С, мірка морозостійкості – F200. Даний розчин
відрізняється підвищеною адгезію та може наноситися шаром до 30 мм;
- гідроізоляційний розчин має підвищені
теплозахисні і водостійкі властивості. Рекомендується для зовнішніх робіт та
таких, що підлягають постійному впливу вологи.
Обштукатурення
піно- і газобетонних поверхонь сучасними розчинними сумішами
В
останній час у будівельній галузі широко застосовується піно- і газобетон, що
дає досить рівну поверхню. Обштукатурення цих поверхонь не потребує нанесення
оббризку. Розчини, які при цьому примінюють, можна наносити як напівтеркою чи теркою,
так і гладилкою, шпателем.
Для обштукатурення поверхонь з піно- і
газобетонних блоків, як фасадів, так і приміщень, раціонально застосовувати
такі розчинні суміші, як: Ceresit СЕ24. Дана суха суміш є ефективною і для
виконання ремонтних робіт.
Окрім підготовчих операцій, необхідних
для цегляних, кам’яних та гіпсоблочних поверхонь, піно- і газобетонні поверхні
підлягають обґрунтуванню ґрунтовкою Ceresit СЕ-17. Перед самим нанесенням
розчину поверхню зволожують 2-3 рази. Мінімальна товщина шару за одне нанесення
– 3 мм, а максимальна – 30 мм.
Готують розчин із суміші СТ-24 так: з
розрахунку 0,24 л чистої води (15- 200С) на 1 кг сухої суміші. Кількість води
може регулюватися в залежності від 30 типу робіт, що виконуюються та товщини
штукатурного шару. При товщині штукатурки 3 мм на 25 кг сухої суміші необхідно
6 л води, а при товщині 30 мм – 5,5 л води. У посудину спочатку наливають
відповідну кількість води, а потім додають невеликими порціями суху розчинну
суміш, і за допомогою низькооборотньої дрилі з насадкою перемішують до
однорідної маси. Через 5 хв. після першого перемішування виконується наступне.
Термін застосування розчину – 2 год.
Нанесення розчинної суміші можна
виконувати як за допомогою напівтерка чи терки, так і нержавіючим шпателем. З
метою отримання рівної поверхні штукатурки її затирають пластиковою теркою. Так
як суха суміш у своєму складі має цемент, який при взаємодії з водою вступає в
лужну реакцію, то при роботі необхідно захищати шкіру рук. Якщо розчин
застосовувався для зовнішніх робіт, то в період твердіння штукатурки її
захищають від прямих сонячних променів та впливу низьких температур.
Штукатурки фірми «Vetonit» (Фінляндія)
раціонально застосовувати для обштукатурення піно-газобетону. Перед початком
нанесення штукатурного розчину поверхні стін укріплюють армованою сіткою і
ґрунтують розчином «Vetonit Dispersion» (дисперсія) за допомогою малярних
щіток. Розчин із сухої суміші приготовляють згідно інструкції, витримують 5 хв.
та знову перемішують. Наноситься розчинна суміш на поверхні за допомогою
шпателів, а при великій товщині намету – штукатурною лопаткою. Після нанесення
шар штукатурки вирівнюють сталевим правилом. Надлишки розчину знімають з
правила шпателем і використовують знову. При нанесенні штукатурки в декілька
прийомів кожний шар штукатурки має висушуватися впродовж 1-2 діб, а потім
шліфуватися.
Штукатурна суміш «Vetonit – V»
виготовляється на цементній основі і є вологостійкою. Застосовується в вологих
та мокрих приміщеннях. Наноситься шаром від 2-х до 7-ми мм. Після обштукатурення
поверхня буде готова для фарбування чи оклеювання шпалерами.
Немає коментарів:
Дописати коментар