Лекція 1. Поняття про технічне і тарифне нормування: норми затрат праці, норми виробітку, норми затрат машинного часу. для групи 32ТД

Лекція 1. Поняття про технічне і тарифне нормування: норми затрат праці, норми виробітку, норми затрат машинного часу.

План

1.      Поняття про технічне нормування

2.      Поняття про тарифне нормування

3.      Продуктивність праці та норми продуктивності.

1.                  Технічне нормування — встановлення кількісних норм витрат праці, машинного часу та матеріальних ресурсів на одиницю будівель­ної продукції. Норми витрат праці встановлюють у вигляді норм часу і виробітку.

Норма часу — це час, який встановлено на виконання одиниці продукції робітником відповідного фаху і кваліфікації в умовах пра­вильної організації праці і виробництва. Норма часу, яка встановлює тривалість роботи робітника при створенні одиниці продукції, на­зивається нормою часу робітників (Н_ч); відповідно норма часу, яка встановлює час використання машини, називається нормою ча­су машини (Н_мч). У технічному нормуванні праці у будівництві норма часу виражається в годинах на одиницю виміру продукції (год./м²; год./т).

З нормою часу пов'язані норми витрат праці, норми виробітку робіт­ників та норми виробітку (продуктивності) машин.

Норма витрат праці (Н_в.п.) — це витрати праці, які встановлено на виконання одиниці продукції робітниками (ланкою) відповідного фаху і кваліфікації в умовах правильної організації праці і виробництва. В технічному нормуванні праці норма витрат праці виражається в люди­но-годинах на одиницю виміру (люд.-год./м³  тощо).

Норма виробітку робітників (Н _вир.р.) — кількість продукції, яка має бути вироблена за одиницю часу робітником відповідного фаху і кваліфі­кації в умовах правильної організації праці і виробництва. Її обчислюють в одиницях виміру продукції на одиницю часу (м²/год; м³/зміну). Норма виробітку наводиться у вигляді норм виробітку ланки, якщо будівельний процес виконує ланка робітників, або норм виробітку робіт­ника, якщо будівельний процес виконує один робітник.

Норма виробітку (продуктивності) машин (Н_вир.м.)  — кількість продукції, яка має бути виконана машиною за одиницю часу під керуванням робітників відповідного фаху і кваліфікації в умовах правильної організа­ції праці і виробництва. Виражається в одиницях виміру продукції за одиницю часу (м²/год; т/зміну).

Норма виробітку обернено пропорційна нормі часу:

Н_{вир. м.}= 1/Н_ч.

Трудомісткість — це загальні затрати праці робітників на виконання будівельного процесу; вимірюється в людино-змінах (люд.-зміни) або людино-годинах (люд.-год):

Q = Нз.п. х V, (1.2)

де V — обсяг виконуваних робіт, м2, м3.

Машиномісткість — це загальні затрати машинного часу на виконання будівельного процесу; вимірюється в машино-змінах (маш.-зміни).

Кожна норма праці має не тільки числову характеристику, яка встановлює кількість витрат праці (часу) на одиницю продукції або кіль­кість продукції за одиницю часу, а й характеристику будівельного про­цесу та умов праці і виробництва, за яких ця норма може бути дійсна. Така характеристика називається будівельно-технологічною нормаллю - сукупністю технічних, технологічних і організаційних характе­ристик, санітарно-технічних, фізіологічних і соціальних чинників умов праці і виробництва, які встановлені з урахуванням сучасного рівня будівельної техніки і технології процесу, правильної організації і без­пеки праці, ефективного використання технічних засобів і кваліфікації виконавців.

Використання матеріальних ресурсів регламентується нормами витрат матеріалів — плановою кількістю матеріалів на виготовлення одиниці продукції при визначеному рівні техніки і відповідної організації виробництва.

Технічні норми розробляють на основі досягнутого загального рівня розвитку техніки і технології з урахуванням перспектив освоєння нової техніки, технології і організації будівельного виробництва, а також з урахуванням властивостей і якісних показників нових будівельних ма­теріалів і методів обробки їх. Технічні норми систематично переглядаються з метою упорядкування їх згідно з науково-технічними досягненнями.

Належно від призначення технічні норми поділяють на виробничі норми (первісні норми — призначені для виробничого планування, контролю за витрачанням ресурсів безпосередньо під час будівництва, а інколи під час проектування і розробки документації щодо виробництва робіт та при обґрунтуванні технологічних рішень), кошторисні норми (складання кошторисів на будівництво), укрупнені, комплексні норми і т. д.

Технічні норми витрат праці поряд з розрядами робіт і тарифними ставками є основою тарифного нормування й оплати праці.

2.                  Тарифне нормування — це якісна оцінка праці виконавців, кількість якої встановлено у технічних нормах. Тарифне нормування диференціює оплату праці залежно від складності і трудомісткості ро­біт. Основа тарифного нормування — тарифна система, елемен­тами якої є тарифна сітка і тарифні коефіцієнти.

Тарифна сітка — це шкала, в якій кожному з шести розрядів відповідає тарифний кое­фіцієнт, що вказує, у скільки разів ставка (С_;) робітника більш висо­кого розряду має бути вище ставки (С,) робітника І розряду: к_і =  С_і/С

Розряд                             I            II              III              IV           V             VI

Тарифні коефіцієнти     1.0       1.125        1.266         1.427      1.602        1.803         

За допомогою тарифних коефіцієнтів встановлюють тарифні ставки, які залежно від вибраної одиниці робочого часу можуть бути часові, добові та місячні. Тарифну ставку робітникам І розряду встановлює уряд з урахуванням мінімуму заробітної плати робітників цієї галузі промисловості і будівництва.

Оплата праці кожного працівника визначається кінцевим резуль­татом роботи й індивідуальним трудовим внеском. У будівництві діють дві форми оплати праці: відрядна і погодинна.

Відрядна оплата праці здійснюється за виготовлену продукцію за умови додержання вимог щодо її якісних показників. Розрізняють пряму відрядну оплату — при нарахуванні заробітної плати за кожну одиницю виготовленої про­дукції — і акордну — при нарахуванні заробітної плати за виконання комплексу робіт і процесів на закінченій частині будинку чи споруди або за кожну одиницю (структурну одиницю) кінцевої продукції, на­приклад, за всі електромонтажні роботи або за комплекс малярних робіт на секції будинку чи будинку в цілому.

При погодинній оплаті праці заробіток робітників визначається на основі тарифних ставок і фактично відпрацьованого часу.

Для підвищення ефективності праці, поліпшення якості будівельної продукції, підвищення ступеня використання засобів механізації, змен­шення тривалості робіт, матеріаломісткості й енергоємності будівельної продукції застосовують відрядно-преміальну і погодинно-преміальну оплату праці, за яких як винагороду за отримані результати нараховують премію.

3 Продуктивність праці та норми продуктивності.

Продуктивність праці — це корисний результат трудових витрат. Ефективність її визначається порівнянням затраченої праці з одержаним результатом.

Підвищення продуктивності праці можливе при максимальному використанні досягнень науки і техніки, механізації будівельних робіт, використанні наукової організації праці та виробництва. Характерною ознакою підвищення продуктивності праці є те, що при однакових затратах матеріальних ресурсів без збільшення кількості працівників збільшується випуск продукції.

Час, необхідний для виготовлення одиниці високоякісної продукції при правильній організації та наявних засобах виробництва, називається нормою часу. В будівельному виробництві норма часу ототожнюється з нормою затрат праці, визначається згідно з відповідним збірником ЕНиР і вимірюється в людино-годинах (люд.-год) на одиницю будівельної продукції.

                                                              Контрольні питання       

1.      Дати визначення що таке технічне нормування.

2.      Що таке норма часу?

3.      Що таке норма витрат праці?

4.      Тарифне нормування це…?

5.      Що таке тарифна сітка?

6.      Чим відрізняється відрядна оплата праці від погодинної?

7.      Що таке продуктивність праці?